Вірш був написаний з 8 серпня 2020р по 11 серпня 2020р

 

ЖАБЕНЯТКО

 

 

Чудовий лідер я, та ще й блищать медалі

До себе посміхаюсь у тиші

Себе приспав, а ось що буде далі

Побачив сам, тож людям розкажи

 

Себе приспав і полетів у мріях

Чудовий персонаж казкових дій

У сні літав, а треба було діяти

Аж поки не почув, голосно « стій»

 

І хтось не добрий, сильний і рішучий

Із ніг на голову усе перевернув

Дні понеслися болісно- болючі

Добряче бруду й болі я ковтнув

 

Усе не так, посипалося усе разом

І під ногами вже пливе земля

Прокинулися давнішні образи

По самі вуха, вже у багнюці я

 

Похмурий тип, ти для усіх, поганий

Води не каламуть і хвиль не підіймай

Ти йди на дно, та й не махай руками

Та мовчки, як і ми, життя оце сприймай

 

Борсаюсь не здаюся, ще й дригаю ногами

Закаламутив усе і не пішов на дно

Я намагаюсь діяти, гей люди, я ще з вами

Здаватися чи ні, мені не все одно

 

Боротися важко, та простіше скласти руки

Про допомогу гучно заволав

Нема повітря, відчуваю муки

Життя навіщо ж, так, такого не чекав

 

Тону, конаю, ледве виринаю

І в цю хвилину жаб за поважав

Бо в них хоч ласти є, а в мене їх не має

Було б по легше якби ласти мав

 

Не потонув, та ще й набрався сили

З багнюки виліз, наче знову віджив

Цей дивний світ яскравий, добрий, щирий

За посміхався, де ж це ти ходив ?

 

Куди ти йдеш, про тебе вже питали

Лупаті, мокрі всі, зелені та смішні

Вони для тебе торбу передали

Тож в торбу, при нагоді, зазирни

 

 Що за лупаті, геть таких не знаю

У роздумах хвилину проходив

Дивлюся в торбу ту, і з посмішкою читаю  

«Для жабенятка»

Ласти хтось вложив.

 

Всім доброго дня. Українці якими би ви не були сильними, міцними і рішучими у кожного в житті буває час, коли приходиться борсатися. Не здавайтеся, не йдіть на дно. Навіть, якщо усе проти вас . Бо навіть, якщо все так погано, що гірше не придумаєш, пам’ятайте що життя все одно за вас.

 

Віктор Дудаленко