МОЯ ІСТОРІЯ
Всім доброго дня!
Мене звати Віктор. Я завжди був останнім і не намагався бути першим. Не наступав на ноги, не розштовхував ліктями, не був яскравим і примітним. Так можна жити. І я так жив. Я думав усі люди різні, кожен йде своєю дорогою і моя саме така. Що мені дано, то і маю, для чого змінюватися. Те, що я від життя отримую то моє. Бо для мене створений цей світ. І добре, коли я отримую з цього світу більше, ніж віддаю. Я жив по Божому закону « працюйте у поті чола свого» і все життя працював. І наче все було нормально.
Віктор, то що тобі треба?
Одного разу я відчув, що я українець (й до того знав і у паспорті в мене написано), але це зовсім ІНШЕ. У мене з’явилося бажання любити Україну, як маму рідну. Я почав читати українською мовою, вчити вірші, говорити, співати українські пісні.
Я вивчив вірш І. Франко «Каменярі» і відчув, як із цими словами в мене вливаються сили. Я працюю важко і коли стає зовсім тяжко, то йду по заводу, читаю «Каменярі» і надходять життєві сили. Наші пращури думали про нас, вони створили свої вірші і простягли нам руку підтримки.
Я сам почав писати українською мовою. Мені це давалося важко (я все життя розмовляв російською), але надалі ставало все легше й легше. І мова полетіла, бо вона гарна і співуча.
Саме в цей життєвий час з’явилися потрібні люди, за допомогою яких я хочу донести свої думки, роздуми, життєві висновки у своїх віршах і піснях українцям. Бо я відчув бажання підтримати й надихнути українців, братів і сестер, на сторінках цього сайту. Моя мета донести до людей, що не все так погано.
Відкрийте очі і виходьте на правильну дорогу, яка приведе вас до гідного життя піднесеного стану душі, відчуття радості, гордість і задоволення від своїх дій і вчинків на правильному шляху!
