Вірш писався з 20-28 травня 2020р

ЦАРСТВО БОЖЕ

Я розмірковував, яке є Царство Боже
Чи в змозі ми в житті його пізнати
Як віднайти його, здолати огорожі
Як зрозуміти де його шукати

Навіщо це питання підіймаєш
Приплила думка, кожному своє
Живеш життям і маєш те що маєш
Хіба це все стосується тебе

Чи ти голодний, чи нема де спати
У твоєму житті і радість і добро
І є земля, країна, небо, мати
Куди тебе у цей раз понесло

Так все це є, та я хотів би знати
Мене цікавість за руку веде
Мандрую у світ цей, щоб знання зібрати
Куди мене дорога приведе ?

Ось є картина, де Лукас Кранах Старший
У подробицях нам Рай намалював
Він бачив так, донести намагався,
Своє видіння всім нам показав

Він бачив так, та як відчути правду
Іще хто бачив, люди розкажіть
Я не відчув тяжіння, завагався
У тому Раї не хотів би жити

А як іти туди, куди не знаєш
Думки розбіглись, Боже поможи
І книгу книг, усю перечитаєш
Та ось знайшов, тож людям розкажи

І тільки зараз зрозумів, раніше, я це читав
Та розум не сприймав
Бо був дорослим, знаючим , розумним
Відкинув усе і як дитина став

І вже мій брат веде мене за руку
З садочка, а на дворі весна
Достав з кишені гроші на покупку
Купив морозиво, на пригощайся , на

І я не думав як прожити завтра
Що буду їсти, де я буду спати
Ось брат веде мене за руку
А дома вже чекають мамо й тато

Безмежна безтурботність і довіра
До тих, хто по життю веде тебе за руку
Весна в усьому, любов і світла сила
Щасливого дитинства запорука

Рай на землі це стан душі не місце
В любому місці може бути Рай
Ти в ньому був, прокинься та відкрийся
Згадай себе дитиною, згадай

Ти стань простим, малим, на всіх не схожим
Сміються усі, сміються, тож нехай
Господь сказав « таких бо Царство Боже»
Згадай себе дитиною, згадай.

Всім доброго дня. Царство Боже завжди буде із тобою, якщо ти по життю будеш йти як дитина.

Віктор Дудаленко