Вірш був написаний протягом 17.06.2023р – 24.08.2023р.

І дано було час

Я дивився кіно , лиходій та герой
Всю картину, за долю, змагалися
І була боротьба, були вчинки й слова
Доля, довго чекала, вагалася

Переможе герой, так написаний сюжет
Все йому, на останок, лишається
Все дарує життя, всю любов , визнання
Приймає усе, не вагається

Закінчилося кіно, що дано то дано
Що мені, до того, посміхаюсь я
Бо, у мене не так. І запитання знак
Кожен день, у душі, проявляється

Я не головний герой. Тоді хто я в житті?
Невдаха, в роботу, занурений
Сам долаю життя , що іде без мене
Тип похмурий . Життям, забомбурений

І життя не кіно. І мені не дано
Не дано, не можливо не збудеться
Смуток душу чиркнув. Сам , для себе, збагнув
Вже нічого, в житті, не відбудеться

Проживаю життя. Я. Я, ніби, не я
Тільки мрія одна полишалася :
«Де герой життя я. Ось кохана моя
В білому в танці, нас, радість торкається»

Головний архітектор, творець, режиссер
Хто в роботі, невпинно, старанно
Творить дивні світи і в одному з них ти
Непримітно крокуєш світанками

Не зрівняти масштаб, велич справ і бажань
Не підняти очей у зухвалості
Але мрія змогла, до Творця, донесла
До Творця, моя мрія, дісталася

І Творець зрозумів, мрію не полишив
Бо казав, і навчав, так, людину:
«Просіть і дасться вам, шукайте і знайдете
Кожен, хто просить, отримує»

Цього разу здійснилися, мрії мрійника мрійного
І дано було час. І який це був час
Пам’ятаю хвилини, кожну мить подаровану
Дивне, світле кіно, де є ролі, у нас

Головні герої в білому. В танці радість зустріли
І дана була музика. І, ще, мами живі
І, танцюючі, люди посміхалися і вірили
У майбутнє закоханих і в їх довгі роки

Подарунки були, люди їх принесли
Від Творця прилетіли лелеки
Любов, віра, надія. Моя, здійснена, мрія
Вже зі мною в житті, а не десь, там, далеко

Я уважний, завжди, я дивлюся навкруги
Здивувався. Я бачу лелеку
Так самотньо сидить. І чекає мене
Часто, бачу її не далеко

Як про неї згадав у Творця запитав
Розкажи, проясни, знати мушу
«Цей, самотній, один. Вже чекає тебе
Він ,колись, понесе твою душу»

«Вже нічого, в житті, не відбудеться»?

Відбулося й було, дивовижне, кіно
Що від Бога дано не забудеться
А ,що далі-живи. Маєш мрії, проси
Все можливо у житті. Віриш- збудеться

Всім доброго дня. Все можливо у житті. Віриш – збудеться.

Віктор Дудаленко