Боже, не полиш всіх, хто в дорозі йде

 

 

Ми йдемо по дорозі, по дорозі життя
Всім відмірено відстань. Всі крокують і я
Розкажу про дорогу, де ходив , що пізнав
Що отримав і поніс в душі, що згубив, чи віддав
Що знайти намагався? У в дорозі шукав?
Часом, доля ламала. Коли падав, все рівно , вставав
Щось минуло, пропало, не полишило слід
Щось в душі зазвучало, заграло. І донині звучить

 

Боже, не полиш всіх, хто в дорозі йде
По життю веди, світлом в небі будь
Руку простягни і витягни з біди
Надихни мене, неповторним бути

 

Я всього, лише, людина дві руки дві ноги
Я в потоці краплина, що летить навкруги
І не все я пізнаю у дорозі життя
Відчайдушно шукаю, я в житті, своє я
Хто в житті ти людина? Для чого ти живеш?
Сповільнилися кроки твої. Так кумедно бредеш
Але маю надію, по життю, з нею йду
Пронесу свою мрію всю дорогу пройду

 

Боже, не полиш всіх, хто в дорозі йде
По життю веди, світлом в небі будь
Руку простягни і витягни з біди
Надихни мене, неповторним бути

 

А про, що побажання? Яку мрію несеш?
Неповторна людина. Неповторно пройдеш
Божий світ не повторний. Ти краплина життя
Кожен, випущений у світ, щоб нести своє я
Ти потрібен людина, саме тим, ким ти є
Віднайди в собі сили, вдосконалюй себе
Мої мрії ти знаєш, двері не зачинив
Мою душу, ще тримаєш. Надаєш мені сил

 

 

Добрий день вам, люди добрі. Ми всі йдемо по дорозі. Дякую вам попутчики, ви усі неповторні. У світі не має однакових людей. Кожен, випущений у світ, щоб нести своє Я.

 

 

Віктор Дудаленко

 

 

Музичним супроводом до пісні взята наступна музична композиція:
Hotel California Kfir Ochaion