Вірш був написаний з 31 серпня по 19 вересня 2020р.
І гарна дівчина, та з сумними очами
Присів після роботи , проти ночі
Закрилися очі , трохи задрімав
Примарилися світлі сумні очі
До тих очей вночі покрокував
І хоч на дворі темно і безлюдно
Але ті очі сяють і ведуть
До них дійшов , питаю : «Хто ви люди?»
Як роздивився їх багато тут
І гарна дівчина , та , з сумними очима
За всіх присутніх , тут , мені відповіла :
«Ми світла сила , що не спить ночами
Для матері працюємо , щоб жила»
Хто ваша мамо , може її знаю ?
Докладніше про неї розкажіть
Замислився , з цікавістю питаю
А краще свою маму покажіть
І каже дівчина , вона для нас єдина
Усі ми доньки, матері , й сини
А звати нашу маму Україна
Відпочиває мамо у вісні
Дебела тітка з торбами й синцями
Горілкою пахне, щось у вісні кричить
У косах воші, з брудними руками
Побите тіло полум’ям горить
Це наша Мати, й не кажи , таку не бачив
І бачив й знаєш і не раз її жалів
Так бачив й знаю, все одно пробачу
Якою б не була, давно це зрозумів
Але я знаю, й ти так само знаєш
Що краще мати годі й шукати
Вона , найкраща, гарна тиха й добра
В житті їй важко труднощі долати
Тож разом їй гуртом допомогаємо
До ранку ми працюємо, що є сили
Розчісуємо коси, відмиваємо
Лікуємо рани, що на її тілі
І мати відживає, стає гарною
І очі сяють дивним, добрим світлом
І в день крокує сильною і справною
Радіє мамо – вдячні її діти
Радіє мамо-вдячні її діти
Пожежники, військові, лікарі
Прості, сором’язливі, добрі люди
Працюють чесно і сумлінно до зорі
Розчулився, обняв оту дівчину
Й до неї , у думках своїх, полетів
І знову її питаю «хто ви люди ?»
Відповідає дівчина «поети»
Вночі ми усі виходимо на роботу
Як дивні і чудові лікарі
Лікуємо душу нашого народу
Працюючи натхненно до зорі
В ночі працюємо , коли тьма усе оповила
І темні сили сильні , як завжди
Ці скоромні люди мають дивну силу
Наповнюють життя ріку , бурхливу
Струмками чистої, живильної води
Прокинувся, усе перед очима
Наснився сон, чи дійсність ожила
Нам заповідь, усім, слова дівчини:
«Для матері працюємо, щоб жила».
Всім доброго дня. Матері важко жити без допомоги своїх дітей. Треба допомагати , хто чим може. Бо ми українці являємося творцями краси і сили своєї Матері УКРАЇНИ.
Віктор Дудаленко